Сергій Баранов-Мохорт: Економіка України відчуває гострий дефіцит
кваліфікованих робітників у сфері матеріального виробництва.


«Сьогодні економіка України відчуває гострий дефіцит кваліфікованих робітників у сфері матеріального виробництва. Кількість активного робочого населення практично зрівнялася з кількістю пенсіонерів, на деяких підприємствах з ряду професій середній вік працівників наблизився до пенсійного. В свою чергу це гальмує економічне зростання та унеможливлює достатнє вирішення питання соціального забезпечення. Особливо актуальним стає питання мобільності, конкурентоспроможності та рівня кваліфікації робітників. їх підготовка та підвищення кваліфікації мають відповідати зростаючим вимогам сучасного виробництва та роботодавця на ринку праці. Що тут казати: в сільській місцевості вже нелегко знайти, наприклад, токаря, зварювальника чи слюсаря. Чи родитиме хліб на полях, якщо обслужити, відремонтувати техніку буде нікому?


Насправді все досить просто: розвинена економіка не існує без кваліфікованих кадрів, а останні неможливо підготувати без належного рівня професійно-технічної освіти. Проте очевидно, що в цьому освітньому сегменті є серйозні проблеми: труднощі в здійсненні професійно-практичної підготовки кадрів, відсутності умов для виконання в повному обсязі програм виробничого навчання та виробничої практики, відсутності нової потужної матеріально-технічної бази. Причому, в сьогоднішніх умовах навчальний заклад самостійно, без допомоги інвесторів та роботодавців, не має можливості покращити ситуацію. В той же час в Києві почала діяти програма «Освіта м. Києва на 2011-2015 рр.». Завдяки об'єднанню зусиль депутатів Верховної Ради України, керівництва КМДА, депутатів Київради та роботодавців в двох з дев'ятнадцяти ПТНЗ йде робота зі створення й фінансування навчально-виробничих центрів. Дуже допомагають соціальні партнери освітян, зокрема Інститут електрозварювання імені Патона та компанія «Хенкель-Баутехнік Україна». Це чудовий приклад спільної роботи заради вирішення спільних проблем.


Модернізація системи профтехосвіти як фактор стратегічного розвитку держави є першочерговим завданням для багатьох розвинутих країн. У сучасних умовах неодмінно повинен працювати механізм: освіта - наука - виробництво. Саме тому, роботодавці всіх сфер господарювання та посадовці всіх рівнів мають об'єднати зусилля в напрямку побудови відносин соціального партнерства при підготовці робочих кадрів. Результатом таких взаємовідносин стане новий поштовх в розвитку економіки, розкриття інтелекту та талановитості українського народу через систему профтехосвіти».


Виступ на пленарному засіданні ВРУ 18 травня 2012 р.